urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus arttigrus arttigrus 2009-12-10T20:27:12Z urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:24414 2009-12-10T20:27:12Z 2009-12-10T20:27:12Z "Самый простой способ отказаться от всяких уступок из-за золота - это обладать им. Когда есть золото, отпадает необходимость "ангажироваться". Герой ни во что не ангажируется, никому не служит! Этим он отличается от лакея. Как справедливо утверждал каталонский философ Франческо Пужол:"Главнейшее устремление человека в социальном плане - это священная свобода жить не работая". А Дали дополняет этот афоризм, добавляя, что такая свобода есть необходимое условие человеческого героизма. Единственный способ одухотворить материю - это все позолотить."<br /> Сальвадор Далі<br /><br />Золоті слова каталонського філософа, як думаєте? urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:24272 2009-11-02T10:52:01Z 2009-11-02T10:52:01Z Різномастні кошаки, які скачуть, мов коні, по осінньому листю, бігають, стрибають, граються і катуляються - це прекрасно, я вважаю. А ще сонячні промені і перші сніжинки.<br />Але, якщо чесно, найскаженішим котом цього ранку був Назік - він прийшов в 10 ранку, а це значить, що встав він мінімум в 9! Щось неймовірне робилося сьогодні;) urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:23853 2009-10-10T22:28:54Z 2009-10-10T22:28:54Z Читающим наше Новое Первое Неожиданное.<br />Только мы — лицо нашего Времени. Рог времени трубит нами в словесном искусстве.<br />Прошлое тесно. Академия и Пушкин непонятнее гиероглифов. Бросить Пушкина, Достоевского, Толстого и проч. и проч. с парохода Современности.<br />Кто не забудет своей первой любви, не узнает последней.<br />Кто же, доверчивый, обратит последнюю Любовь к парфюмерному блуду Бальмонта? В ней ли отражение мужественной души сегодняшнего дня? Кто же, трусливый, устрашится стащить бумажные латы с черного фрака воина Брюсова? Или на них зори неведомых красот?<br />Вымойте ваши руки, прикасавшиеся к грязной слизи книг, написанных этими бесчисленными Леонидами Андреевыми<br />Всем этим Максимам Горьким, Куприным, Блокам, Сологубам, Аверченко, Чёрным, Кузминым, Буниным и проч. и проч. — нужна лишь дача на реке. Такую награду дает судьба портным.<br />С высоты небоскребов мы взираем на их ничтожество!<br />Мы приказываем чтить права поэтов:<br />1). На увеличение словаря в е г о о б ъ ё м е произвольными и производными словами (Слово-новшество).<br />2). На непреодолимую ненависть к существовавшему до них языку.<br />3). С ужасом отстранять от гордого чела своего из банных веников сделанный вами Венок грошовой славы.<br />4). Стоять на глыбе слова «мы» среди моря свиста и негодования.<br />И если пока еще и в наших строках остались грязные клейма ваших «здравого смысла» и «хорошего вкуса», то все же на них уже трепещут впервые зарницы Новой Грядущей Красоты Самоценного (самовитого) Слова.<br /><br />Текст манифеста был сочинён Бурлюком, Кручёных, Маяковским и Хлебниковым.<br /><br />Владимир Маяковский <br />А ВЫ МОГЛИ БЫ?<br />Я сразу смазал карту будня,<br />плеснувши краску из стакана;<br />я показал на блюде студня<br />косые скулы океана.<br />На чешуе жестяной рыбы<br />прочел я зовы новых губ.<br />А вы<br />ноктюрн сыграть<br />могли бы<br />на флейте водосточных труб? urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:23790 2009-10-09T19:04:51Z 2009-10-09T19:04:51Z Я справжня Кішка - я гуляю по балкону! urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:23364 2009-09-17T21:29:38Z 2009-09-17T21:29:38Z Ми хворі на час<br />Ми в нього вірим<br />Він не жаліє нас<br /><br />З.І. Дякую, auraz:) urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:23205 2009-09-16T21:53:08Z 2009-09-16T21:53:08Z Голки гнуться, відбиваються, але таки попадають в моє найцінніше, найніжніше, найпружніше, найулюбленіше місце! <br />2 уколи на день в дупцю - буду спати стоячи. <br />Або стану кажаном.<br /><a href="http://pics.livejournal.com/arttigrus/pic/0001bb8b/"><img src="http://pics.livejournal.com/arttigrus/pic/0001bb8b" width="164" height="200" border="0" /></a><br />Флешбек у 2004 urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:22875 2009-07-21T12:11:50Z 2009-07-21T15:46:18Z Друзі!<br />В моєму жж хвилина самореклами:)<br />Ми, компанія Веб-Ательє, відкрили новий проект "Гіпермаркет сайтів"! Ваш сайт вже готовий і чекає покупки! 10 000 варіантів - кожен знайде свій!<br />Ті, хто вже мають сайти - не забувайте про своїх друзів та знайомих, які ще не мають, та отримуйте за направлення кожного з них на шлях істинний(до нас:)) винагороду - 17% від суми замовлення!<br />Також у нас діє партнерська програма для РА, весільних агенцій, фотографів та операторів.<br /><br />Так що, хто досі не має сайту, гайда сюди <a href="http://templates.w-a.com.ua/">ГІПЕРМАРКЕТ САЙТІВ</a><br /><br />При цьому всьому, ми, звичайно, не забуваємо і про ексклюзивну розробку <a href="http://web-atelier.com.ua/">ІНДПОШИВ САЙТІВ ТУТ</a><br /><br />З.І. Піс&лав<br /><br /> <br /><a href="http://pics.livejournal.com/arttigrus/pic/0001akhw/"><img src="http://pics.livejournal.com/arttigrus/pic/0001akhw" width="291" height="108" border="0" /></a> urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:22601 2009-05-26T11:05:14Z 2009-05-26T11:05:14Z <lj-embed id="2" /> urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:22519 2009-05-12T09:37:05Z 2009-05-12T09:37:05Z <table border="0" style="width: 400px; border: 1px solid #EEEEEE;"><tr><td style="text-align: center; margin: 0px; padding: 8px; background-color: #006680; color: #FFFFFF; font: 16px Arial">есть люди - Фейерверк</td></tr><tr><td style="text-align: left; padding: 8px; background-color: #FFFFFF; color: #000000; font: 12px Arial">У них взрывной темперамент, и они дарят ощущение праздника, ощущение жизни на полную катушку, бесконечного карнавала, пока хватит сил. будь счастлив, ведь время летит так быстро. Они- символ жизни, счастья и удачи. И молодости души…<img src="http://i049.radikal.ru/0803/e5/f1c7c0a0f489.jpg" align="left" alt="image" /></td></tr><tr><td style="text-align: center; margin: 0px; padding: 8px; background-color: #006680; font: 12px Arial"><a href="http://aeterna.ru/test.php?link=tests:34757" style="color: #FFFFFF">Пройти тест</a></td></tr></table> urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:22079 2009-04-24T13:19:42Z 2009-04-24T13:19:42Z Мій телефон пройшов хрещення в борщі і отримав ім,я Борщефон;) urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:21965 2009-04-23T16:36:01Z 2009-04-23T16:36:01Z Така релігія зародилася щойно у Веб-Ательє. Приходьте до нашої новітньої церкви! Ми посвятим вас священним борщем і дамо нове ім,я - Борщеслав! І підете ви у світ нести прекрасне слово борщове в маси народні! Борщ - ваш шлях до просвітлення!<br />Адже немає нічого приємнішого ніж постборщова молитва - тепло розливається по вашому тілу, шлунок задоволено-наповнений, гармонія і спокій охоплюють душу...<br />Їжте борщ святий і будьте щасливі! urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:21579 2009-04-18T22:56:37Z 2009-04-18T22:56:37Z Неймовірно світлий позитивний фільмик:)))<br /><lj-embed id="1" /> urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:21266 2009-04-13T18:43:34Z 2009-04-13T18:44:48Z Весела, стьобна, дурнувата, суперпозитивна, експресивна, божевільна, просто неймовірна творчість російського самородка Петра Наліча. <br />Інструкція: дивитись кліп, потім лізти на сайт.<br /> Кліп: <a href="http://www.youtube.com/watch?v=AOzkN8dHnjk">http://www.youtube.com/watch?v=AOzkN8dHnjk</a><br /> Сайт: <a href="http://www.peternalitch.ru/">http://www.peternalitch.ru/</a><br />Рекомендації до застосування: вранці для підняття настрою.<br /><br /><a href="http://pics.livejournal.com/arttigrus/pic/00019yyb/"><img alt="" width="320" height="207" border="0" src="http://pics.livejournal.com/arttigrus/pic/00019yyb/s320x240" /></a> urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:21003 2009-04-10T11:04:59Z 2009-04-10T11:06:45Z <table border="0" style="width: 400px; border: 1px solid #EEEEEE;"><tr><td style="text-align: center; margin: 0px; padding: 8px; background-color: #006680; color: #FFFFFF; font: 16px Arial">Мои соболезнования! Вы — псих.. -шизофреник</td></tr><tr><td style="text-align: left; padding: 8px; background-color: #FFFFFF; color: #000000; font: 12px Arial"><img src="http://www.ljplus.ru/img/b/e/bezoomie/prikol_34.gif" align="left" alt="image" /> О, вы — один из самых интересных наших пациентов. Вы уже миновали период игры в молчанку и односложных ответов. Теперь вы периодически выдаёте потоки такого великолепного шизофренического бреда, что за вами надо бы бегать с диктофоном. Существенное влияние на вашу психику явно оказали телевизионные рекламные ролики и популярные песни. Кстати, для большинства их авторов у нас забронированы палаты:) Не беспокойтесь, вы ещё не безнадёжны, организуем для вас групповые занятия и изоляцию от телевидения и радио.</td></tr><tr><td style="text-align: center; margin: 0px; padding: 8px; background-color: #006680; font: 12px Arial"><a href="http://aeterna.ru/test.php?link=tests:1677" style="color: #FFFFFF">Пройти тест</a></td></tr></table><br /><br />Ржачний тест, порадував:) urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:20910 2009-04-08T08:26:47Z 2009-04-08T08:39:47Z "Вообще можно сказать, что на Запорожье не было никакого теоретического изучения или каких-нибудь общих правил; все юношество воспитывалось и образовывалось в ней одним опытом, в самом пылу битвы, которые оттого были почти беспрерывны. Промежутки же между ними козаки почитали скучным занимать изучением какой-нибудь дисциплины. Очень редкие имели примерные турниры. Они все время отдавали гульбе - признаку широкого размета душевной воли. Вся Сеча представляла необыкновенное явление. Это было какое-то беспрерывное пиршество, бал, начавшийся шумно и потерявший конец свой. Некоторые занимались ремеслами, иные держали лавочки и торговали; но бо'льшая часть гуляла с утра до вечера, если в карманах звучала возможность и добытое добро не перешло еще в руки торгашей и шинкарей. Это общее пиршество имело в себе что-то околдовывающее. Это не было какое-нибудь сборище бражников, напивавшихся с горя; это было просто какое-то бешеное разгулье веселости. Всякий, приходящий сюда, позабывал и бросал все, что дотоле его занимало. Он, можно сказать, плевал на все прошедшее, и с жаром фанатика предавался воле и товариществу таких же, как сам, не имевших ни родных, ни угла, ни семейства, кроме вольного неба и вечного пира души своей. Это производило ту бешеную веселость, которая не могла бы родиться ни из какого другого источника. Рассказы, балагуры, которые можно было слышать среди собравшейся толпы, лежавшей на земле, так были смешны и дышали таким глубоким юмором, что нужно было иметь только флегматическую наружность запорожца, чтобы не смеяться ото всей души. Это не был какой-нибудь пьяный кабак, где бессмысленно, мрачно, искаженными чертами веселия забывается человек; это был тесный круг школьных товарищей. Вся разница была только в том, что вместо сидения за указкой и пошлых толков учителя они производили набег на пяти тысячах коней; вместо луга, на котором производилась игра в мячик, у них были неохраняемые, беспечные границы, в виду которых татарин выказывал быструю свою голову и неподвижно,сурово глядел турок в зеленой чалме своей. Разница та, что вместо насильной воли, соединившей их в школе, они сами собою кинули отцов и матерей и бежали из родительских домов своих; что здесь были те, у которых уже моталась около шеи веревка и которые вместо бледной смерти увидели жизнь, и жизнь во всем разгуле; что здесь были те, которые, по благородному обычаю, не могли удержать в кармане своем копейки; что здесь были те, которые дотоле червонец считали богатством, у которых, по милости арендаторов-жидов, карманы можно было выворотить без всякого опасения что-нибудь уронить. Здесь были все бурсаки, которые не вынесли академических лоз и которые не вынесли из школы ни одной буквы; но вместе с этими здесь были и те, которые знали, что такое Гораций, Цицерон и Римская республика. Тут было множество образовавшихся опытных партизанов, которые имели благородное убеждение мыслить, что все равно где бы ни воевать, только бы воевать, потому что неприлично благородному человеку быть без битвы. Здесь было много офицеров из польских войск; впрочем, из какой нации здесь не было народа? Эта странная республика была именно потребность того века. Охотники до военной жизни, до золотых кубков, богатых парчей, дукатов и реалов во всякое время могли найти здесь себе работу. Одни только обожатели женщин не могли найти здесь ничего, потому что даже в предместье Сечи не смела показаться ни одна женщина."<br />М.Гоголь.<br /><br />Схоже, саме козаки впровадили панківство:)<br />На сьогоднішній день до вищеописаного можна прирівняти, напевно, тільки героїв Кустуриці і, з натяжкою, студентів третіх курсів. urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:20547 2009-04-03T23:01:54Z 2009-04-03T23:01:54Z Я стою на пагорбі. Поруч вітер грається торішнім листям, яке не хоче визнавати факту своєї смерті і обурено шурхотить. Внизу розгортається величееезне поле, помережане тоненькими стежками та водно-блискучими розливами. А далі вічнозелені стіни лісів. А ще далі крутоберегова ріка, перетікаюча в небесну безкінечність. <br />Через ліс біжить тоненький струмок цивілізації - шосе. Уздовж нього понавтикано маленькі бігбордики:), які мають зваблювати маленьких людей в маленьких машинках на різні дії. А маленькі люди їдуть до маленького міста, в коробкоподібні будинки якого втикається десь на горизонті шосе. Маленькі люди в маленькому місті будуть грати у свою ВЕЛИКУ гру.<br />А я просто стою. Стою на ПЛАНЕТІ. І освідомлюю її кожною своєю мікрочастинкою. Вдихаю її повітря, бачу її кольори, відчуваю її силу. Вона може все. Більше нічого не має значення. Це інший масштаб бачення.<br />Ми вигадуємо собі правила, закриваємось в коробки, старанно збираємо різнокольорові папірці, сваримось, миримось, ставим пріоритети, намагаємся збудувати життя, а воно в цей час проходить повз нас. Ми прагнемо контролювати ситуацію, самовпевнено володіти світом, але це він володіє нами і може довести це, зруйнувавши нашу штучно-карточну реальність. Ми все-таки пам,ятаємо про свою свідомість і штучно роз-ширяємо її - наркотиками, поїздками закордон та різними практиками, щоб нарешті все зрозуміти. <br />А насправді просто треба ВИЙТИ НА ПАГОРБ. urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:20251 2009-03-29T20:03:53Z 2009-03-29T20:03:53Z Ми з Юраном гасили лісову пожежу!<br />Герої знають свою мить для подвигу:)<br /><br />З.І. А ви впевнені, що потушили своє вогнище? urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:20122 2009-02-11T20:32:15Z 2009-02-11T20:33:39Z Волога траса засмоктується під колеса, гіпнотизуючи зміїним коливанням ліхтаревих відображень.<br />Панелі сяють майже флюрно. urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:19773 2008-12-20T16:36:45Z 2008-12-20T16:36:45Z Єдина виробнича вода, якій я довіряла, виявилась такою ж поганою, як і всі інші.<br />Пляшка води "Моршинська" протухла, не простоявши й тижня. <br />Хоча термін придатності у неї рік, а було їй два тижні від дати виготовлення.<br />Нічого, блін, справжнього немає у виробництві цієї країни!<br /><br />Натомість, вода самостійно привезена з карпатського джерела в баклажці, без всяких термінів і температур придатності місяць переставлялась по всій хаті, в процесі пиття. І нічого їй не зробилося.<br /><br />З.І. Зате "Моршинська" зробила редизайн етикетки. Молодці!<br /> Цікаво, від них ніхто в мери не збирається? urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:19561 2008-10-07T19:22:27Z 2008-10-07T19:22:27Z Страшенно хочеться напитись!<br />Де ти, Жмен?<br /><br />З.І. Привіт "Старий Ринок"! urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:19439 2008-10-07T16:28:51Z 2008-10-07T16:28:51Z Зачепилася душа за ратушу ві Львові,<br />Висить, бовтає ніжками і чекає волі.<br /><br />Левчики кам,яні тумани насилають,<br />Вулички вузенькі плутають сліди. urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:19172 2008-09-28T18:11:24Z 2008-09-28T18:11:24Z Попала я на свій перший, а в сезоні останній, трансовий оупен-ейр.<br />Виявляється, відбувається все так.<br />В домовленому місці вас забирає маршрутка і довго-довго везе в невідомому напрямку. Кінець кінцем кудись довозить, викидає, і хитро моргнувши фарами, розчиняється в темряві. Ви звісно ж не взяли ліхтарик, дорога розходиться мінімум ще на дві, куди іти ви не знаєте, і, що характерно, сорок чоловік з вашої маршрутки також цього не знають. Ніч, собачий холод, зорі.<br />В результаті нетривалих(бо ж холодно!) роздумів на тему напрямку, кимось таки обирається(підозрюю, що інтуїтивно) одна з грунтівок, які уходять в глибини лісу.<br />Потім приблизно хвилин сорок ви разом з натовпом валите тою дорогою, намагаючись вчасно обходити глибокі багнючні калюжі-озера. У контровому світлі фар проїжджаючих іноді автомобілів людські постаті, розтягнуті по дорозі в перспективу, складаються в прикольні містичні композиції на фоні сяючих променів. Відчутття дикого андеграунду.<br />І, о диво! Перший контрольний пункт :) Ще пару таких - і ви на місці! Потужна прожекторна карусель в шаленому ритмі прорізає простір навколо. На території два танцмайданчика - головний та чіл-аут, оточених великими флюрними полотнами. Зверху божевільні фрактальні композиції, сплетені з флюрних ниток та схожі на павутину скаженого павука. <br />Пару кроків на до майданчика і музика миттєво уносить, пронизавши кожну клітинку тіла окремою хвилею. І вже не відчуваєш себе цілісною структурою, а радше скупченням автономних частинок, які з невідомих причин вирішили зараз скластись в тебе. А потім ти просто розчиняєшся в музиці і більше не думаєш, а тільки відчуваєш, піддавшись гіпнотичному ритму в калейдоскопі вогнів...<br /><br />З.І. А вранці, при світлі дня, намагаєшся знайти дорогу назад, сподіваючись, що на трасі буде чекати маршрутка. І, треба визнати, вона таки чекає :)<br /><br /><a href="http://pics.livejournal.com/arttigrus/pic/00018zt4/"><img src="http://pics.livejournal.com/arttigrus/pic/00018zt4/s320x240" width="320" height="240" border="0" /></a> urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:18783 2008-08-22T17:19:36Z 2008-08-22T17:19:36Z Нарешті стартував!<br />Друзі радійте, вороги...таких у нас нема! <br />УРРАААА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:18529 2008-07-23T16:48:51Z 2008-07-23T16:48:51Z Ставим печатки на будь-які частини тіла!<br />Поки що безкоштовно ;) urn:lj:livejournal.com:atom1:arttigrus:18301 2008-07-22T18:26:07Z 2008-07-22T18:26:07Z і пішов додому святкувати 13-ту річницю одруження...<br /><br />З.І. Бля.